Сколе

Сколе

Львівська область

Містечко у мальовничому куточку Карпат, що вражає своєю природою так само сильно, як і своєю історією. Сколе – відправна точка багатьох туристичних маршрутів, як гірських, так і річкових.

Сколе – невелике містечко у долині річки Опір, один з історичних центрів Бойківщини. Заховане в затишній улоговині, оточеній з усіх сторін горами, місто є привабливим для туристів і своєю поважною історією, і рекреаційними ресурсами. Велика кількість річок із водоспадами, гірські маршрути, національний природний парк поблизу роблять Сколе чудовим місцем відпочинку у будь-яку пору року.

Історія

Місто Сколе віднесено до Списку історичних населених місць України – і це не дивно. Адже перші слов’янські поселення на території сучасного Сколе існували ще у Х ст., про що свідчать результати археологічних досліджень.

Літографія Генрика Грабіньского, 1871
Літографія Генрика Грабіньского, 1871

За часів Галицько-Волинського князівства при в’їзді до долини, в якій розташувалося поселення, на перевалі Тухольські ворота існували оборонні вали із дерев’яною вежею. І сьогодні гору, на якій стояла сторожова вежа, називають Баштою, а гору навпроти – Забаштою. Фортифікаційні споруди на перевалі були зруйновані у 1241 році під час нападу монголів на чолі з Батиєм. Події тих часів яскраво змалював Іван Франко в історичній повісті «Захар Беркут».

Ринок
Ринок

Перша письмова згадка про Сколе відноситься до 1397 року, коли польський король надав привілей на володіння селищем і довколишніми землями братам Волохам. Протягом XIV-XV ст. ст. поселення кілька разів зазнавало нападів татар і мадярів, неодноразово було зруйноване. До 1772 року Сколе перебувало у складі Речі Посполитої та належало різним магнатам – ним управляли воєвода Ян Тарновський, князь Островський, князь Заславський, рід Любомирських…

Князь Олександр Януш Заславський, 1670
Князь Олександр Януш Заславський, 1670

Саме князь Олександр Януш Заславський після чергового спустошливого нападу татар заклав у 1660 році поруч із селищем місто, яке назвав на власну честь Олександрією. Проте назва не прижилася і досить швидко місто стали називати як і селище – Сколе.

Пошта
Пошта

З 1772 року Сколе – у складі Австрійської (а потім Австро-Угорської) імперії. В цей час до міста приїжджає чимало німецьких колоністів, завдяки яким стався значний розвиток промисловості та торгівлі. На початку XVIII ст. в околицях з’являються німецькі підприємства – залізна гута із першою на Галичині доменною піччю, склодувна піч… Німецькі ремісники утворюють три власні колонії, а також активно селяться у місті. Їх вплив і досі відчувається у Сколе – не лише в архітектурі, а й в побуті, веденні господарства, місцевому діалекті.

Будинок Сокола та вілла Терлецького
Будинок Сокола та вілла Терлецького

Друга половина ХІХ ст. для міста стало часом значного розвитку. Тодішній власник Сколе, граф Кінський, збудував тут перший паровий тартак і найбільшу в Галичині сірникову фабрику. У 1885 р. до Сколе прокладено залізницю, що привело до міста туристів і спричинило розвиток рекреаційного господарства. У 1886 австрійські барони, брати Грьодлі, заснували у місті власну фірму, яка згодом розвинулася у величезний промисловий комплекс і впливала на життя всієї Сколівщини. Зусиллями братів-баронів по всіх Сколівських бескидах було прокладено вузькоколійку, також ними був побудований керамічний водогін, який працює і досі, споруджені школи та лікарні.

Залізнична станція
Залізнична станція

1888 рік – велика пожежа знищила майже третину міста, разом із поштамтом, дерев’яним костелом, податковою адміністрацією і початковою школою. Через велику щільність дерев’яної забудови вигоріло майже 100 будинків. Зате відтоді у місті з’явилася добровільна пожежна сторожа.

Пляж
Пляж

Під час Першої світової війни Сколе не постраждало, активних бойових дій тут не велося. До 1939 року місто входило до складу Другої Речі Посполитої.

Російські полонені на залізничній станції, 1916
Російські полонені на залізничній станції, 1916

30-ті роки ХХ ст. позначені розвитком туризму, щороку до курортів Сколівщини у цей час приїжджає до двох тисяч відпочивальників.

Набережна
Набережна

1939-41 рр. – у Сколе панують совєти. У червні 1941 місто без бою окупують фашисти і залишаються до серпня 1944. За ці роки було розстріляно понад три тисячі жителів (здебільшого євреїв), спалено чимало житлових будинків, зруйновано важливі промислові підприємства. В радянські часи у Сколе і околицях активно діють партизанські загони УПА.

Вітальна листівка
Вітальна листівка

З 1957 по 1994 рр. у місті була розташована секретна військова частина військ зв’язку КДБ СРСР, потужний ретранслятор якої працює й досі.

Палац Грьодлів (Гредлів)

Власне, палац розташований не у самому Сколе, а в його присілку – Демні. Саме тут колись запрацювала перша доменна піч і скляна гута, тут була сірникова фабрика і паровий тартак графа Кінського, і тут брати барони Грьодлі облаштували серце своєї промислової імперії.

Палац баронів Ґредлів на Демні, початок 1930-х
Палац баронів Ґредлів на Демні, початок 1930-х

Коли саме був побудований палац – точно не відомо. Є інформація лише про те, що Грьодлі викупили його у графа Кінського наприкінці ХІХ ст., перебудували у необароковому стилі, розширили, розбили поблизу парк та оранжерею.

Парк і палац Гредлів
Парк і палац Гредлів

В радянський період 1939-41 та 1944-48 рр. у палаці розмістився відділ НКВС, а з 1956 року у будівлі заснували інтернат для дітей-сиріт, який там і понині.

Попри те, що шикарних інтер’єрів палацу не збереглося, та й парк давно вже не чепурний, палац Грьодлів і зараз вважається перлиною Сколівщини.

Церква св. Пантелеймона (Параскеви)

Старовинна дерев’яна церква, що поєднала в собі риси галицького і бойківського храмового будівництва, була зведена в 1597 році. Цей тризрубний триверхий храм з цікавою приземкуватою формою – найстаріша споруда у Сколе.

Стара фотографія церкви
Стара фотографія церкви

Двоярусну дзвіницю при храмі, яка виконувала роль в’їздних воріт, звів у 1760 році майстер Сень Шлоковець.

З 1948 по 1993 рік храм не працював - радянська влада облаштувала там історико-краєзнавчий музей, знищивши при цьому цінні ікони. В 1993 були відновлені богослужіння, церкву повторно освятили і нині вона належить до греко-католицької парафії.

Монумент в честь 600-річчя міста Сколе
Монумент в честь 600-річчя міста Сколе

В 2009 році церква значно постраждала від пожежі, була відновлена.

Костел Семи Скорбот Діви Марії

Римо-католицький костел побудовано в 1660 р. коштом родини графів Синявських. Під час пожежі 1888 р. дерев’яна будівля повністю згоріла, на її місці у 1892 р. за кошти громади та за допомоги баронів Грьодлів було зведено мурований храм, який діяв до 1939 р. Автором проекту кам’яного костелу став архітектор А. Камінобродський.

Під час Другої світової війни храм був значно пошкоджений, за радянських часів у ньому був склад, а згодом – електростанція. З 1964 р. костел пустував.

Костел Семи Скорбот Діви Марії
Костел Семи Скорбот Діви Марії

Сакральну споруду відбудували у 1991 році коштом римо-католицької общини і сьогодні костел є діючим храмом.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Цей храм було збудовано в 1896 році і він одразу став головним храмом міста, відібравши цей статус у церкви св. Параскеви. Діє до сьогодні в межах греко-католицької парафії.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Сколівські Бескиди

Національний природний парк, площею понад 35 тис. га, із великою кількістю туристичних маршрутів. Тут збереглася унікальна природа північно-східної частини Українських Карпат: чисті букові ліси, еталонні ялинкові та смерекові ліси із сторічними деревами. У заповіднику можна зустріти оленів, косуль, вовків, ведмедів, рись та навіть зубрів.

Панорама Сколівських Бескидів
Панорама Сколівських Бескидів

На території Національного парку варто відвідати Кам’янецький водоспад (7 м) і водоспад Гуркало (5 м), Мертве (Журавлине) озеро та чисельні джерела мінеральних вод, а також побачити руїни старовинної фортеці Тустань.

Могила князя Святослава

Пам’ятний знак на місці можливого захоронення древлянського князя Святослава Володимировича, із смертю якого пов’язані легенди.

Памятний знак могили князя Святослава
Памятний знак могили князя Святослава

Як відомо, після смерті київського князя Володимира Великого у 1015 році його старший син, Святополк, пізніше названий Окаянним, взявся винищувати своїх братів, що могли б претендувати на престол. Князь Святослав із родиною тікав до Угорщини, але вбивці їх наздогнали у долині карпатської річки Опір. В жорстокій битві загинув і сам Святослав, і його дружина, княгиня Парасковія, і семеро синів. За однією з версій, саме від наказу Святополка «Сколоти всіх!» місцевість отримала свою назву.

Могила князя Святослава
Могила князя Святослава

Кам’яний хрест на місці вірогідного поховання князя Святослава в однойменному урочищі був встановлений в 2012 році.

Завдяки зручному розташуванню Сколе приваблює туристів у будь-яку пору року. У місті і його околицях є понад два десятки готелей, баз відпочинку і санаторіїв. Також є варіанти розміщення у приватному секторі. Гості їдуть у Сколе переважно для того, щоб звідти вирушати на огляд природних та історичних пам’яток, але ми радимо не оминати увагою і саме місто. На його вуличках можна побачити чимало цікавого, а місцеві жителі зачарують вас своєю щирістю та гостинністю.

Мандри