Рава-Руська
Рава-Руська - невеличке затишне містечко Жовківського району Львівської області. Попри те, що через місто завжди пролягали важливі торгові шляхи, а нині зовсім поруч знаходиться однойменний пункт пропуску через кордон із Польщею, Рава-Руська зберегла спокійну, негамірну атмосферу.
Історія Рава-Руської
На Західній Україні Рава-Руська є одним з найстаріших міст – його заснував ще у 1455 році белзький і мазовецький князь Владислав. Протягом подальших п’яти сторіч місто набувало дедалі більшого значення, входячи до складу Речі Посполитої, імперії Габсбургів, ЗУНР, Польщі, СРСР.
У XVII ст. через містечко були прокладені торгові шляхи зі Сходу на Захід, що зробило Раву-Руську важливим торговельним вузлом. Місто отримало право проводити щорічні ярмарки, на які приїжджали купці з усієї Речі Посполитої. За часів Австро-Угорської імперії у Раві-Руській була побудована залізнична станція, що спричинило новий виток розвитку цього населеного пункту.
У Раві відбувалися зустрічі вищого рівня – так, в 1698 році тут для таємних перемовин зустрілися польський король Август ІІ та російський цар Петро І щоб домовитись про спільні дії у війні проти Швеції. А шість років потому, у 1704, тут-таки зустрічалися вже шведський король Карл ХІІ і король Речі Посполитої Станіслав Ліщинський, обговорюючи спільну боротьбу з Петром І. Нарешті, у 1716 році переговори в Раві вели Август ІІ та Ліщинський.
Важким періодом для міста були часи німецької окупації. Окрім значних руйнувань, Рава-Руська втратила і велику частину свого населення. Німці організували тут концентраційний табір «Шталаг 325», в якому утримували і масово знищували військовополонених, в тому числі вояків бельгійської та французької армій. А у єврейському гетто було вбито близько 15 тисяч мирних євреїв, жителів міста та околиць.
На території міста та поблизу нього постійно точилися бої – і за часів Хмельницького, і під час світових воєн, які прокотилися двома руйнівними хвилями, знищивши всю центральну частину Рави-Руської. Тому сьогодні основна частина містечка відноситься до післявоєнного періоду.
Костел святого Михайла та монастир реформатів
Ця архітектурна пам’ятка у стилі бароко була зведена ще у першій половині XVIII сторіччя за проектом знаного архітектора Паоло Фонтани. При костелі споруджено монастир францисканців-реформатів, двоповерхові приміщення якого утворюють невелике внутрішнє подвір’я. Ансамбль був оточений муром, мав власний сад.
Костел св. Михайла та монастир діяли протягом двох сторіч, поки в 1941 році до Рави-Руської не увійшли німецькі війська, які стали використовувати ці сакральні приміщення для складування продуктів і товарів. Після війни комплекс так і не був відреставрований і до сьогодні у ньому розташована машинно-тракторна станція.
Приміщення закрите для відвідувань, хоча в його інтер’єрі до сих пір збереглися фрагменти дерев’яних сповідальниць і сліди настінного розпису, а на фасаді ще помітні зображення св. Франциска та св. Антонія.
Костел св. Йосифа
На відміну від попередньої споруди, цей костел було відновлено після років нецільового використання у радянські часи, тож сьогодні гості міста Рава-Руська мають змогу роздивитися цю архітектурну пам’ятку і всередині і зовні.
Костел було збудовано у 1775 році на кошти Анджея Жечицького, освячений в 1843 р. Цей храм завжди належав римсько-католицькій общині і був центром парафії, за винятком радянських часів (з 1946 до 1989), коли в приміщенні костелу знаходився склад.
В оформленні цієї мурованої однонавної споруди проступають виразні барокові риси. В ніші фронтона можна побачити скульптуру патрона – святого Йосифа. Фасад оформлений спареними пілястрами, а зовнішні кути стін мають заокруглену форму, що надає будівлі храму особливої пластики.
Всередині на хрещатих склепіннях збереглися фрагменти настінного розпису. Раніше у равській святині знаходилась чудотворна ікона Богоматері святого Розарію, але в 1946 році останній адміністратор парафії Якуб Віняж вивіз її до Польщі, і нині цей образ є центральним в костелі польського міста Любич-Крулєвскій.
Сьогодні в храмі можна побачити образи бл. Нарциса Турхана і бл. Юлії Родзінської, що працювали і служили у Раві-Руській, загинули мученицькою смертю у гітлерівських концтаборах і були беатифіковані в 1999 році папою Іоаном Павлом ІІ.
Юріївська церква
Церква Юрія-змієборця була збудована в 1846 році коштом місцевої общини, поєднавши в архітектурному оформленні риси бароко і класицизму. Однонефна кам’яна споруда із настінними розписами початку ХХ ст., різьбленим іконостасом та іконами ХІХ ст. Нині в храмі діє греко-католицька церква св. Кирила та Мефодія.
Ратуша
Рава-Руська ратуша – не зовсім та споруда, які ми звикли бачити у центрі українських міст. Адміністративна будівля, де працювали міські очільники, була знищена у часи Другої Світової війни разом із більшою частиною площі Ринок, на якій вона стояла. Зате із довоєнних часів у місті збереглася колишня пожежна вежа, яку й стали вважати нинішньою неофіційною ратушею.
Цікавою є історія годинника на ратуші – довгий час він не працював, потім був відремонтований місцевим майстром-самоуком. Після смерті годинникаря механізм збився і ще 20 років «пізнив», допоки не зупинився зовсім. В 2007 році будівлю ратуші було відреставровано, але годинник відреставрували лише зовні. Тільки в 2010 році годинник на ратуші нарешті запустили, встановивши всередині електронний механізм. Тепер щогодини містом лунає одна із 12 мелодій і звучить голосне бамкання.
Сьогодні містечко Рава-Руськавідомаперш за все завдяки своїй близькості до кордону із Польшею та одноіменним митним пунктом пропуску. Щодня тисячі машин проїжджають по міжнародній трасі, що проходить через місто, і Рава-Руська є першим населеним пунктом, котрий зустрічає європейців на території України. Попри непросту історію та бурхливе сьогодення, це місто зберегло величну тишу монастирських садів та затишок невеличких вулиць. Його важко назвати туристичним об'єктом, проте опинившись у Раві, ви знайдете кілька цікавих місць, щоб провести час із користю.