Радехів

Радехів

Львівська область

Радехів – це затишне місто, яке, на жаль, втратило найбільші свої пам'ятки – палац і костел. Втім, там є цікаві храми-побратими, елегантний народний дім та краєзнавчий музей із багатою експозицією.

Радехів розташований на півшляху від Львова до Луцька. Це невеличкий районний центр – колись величне місто-сад із власним палацом і щедрими дідичами-меценатами, нині – просто затишне провінційне містечко. В Радехові діє молокозавод, де виробляється відома по всій Україні продукція під ТМ «Галичина».

Історія

Як це часто буває із старовинними містами – точну дату його заснування назвати неможливо. Відомо, що населений пункт на місці Радехова існував вже у Х-ХІ століттях., однак назва його не дійшла до наших днів.

Панорама міста, 1889
Панорама міста, 1889

В письмових джерелах Радехів вперше згадується у 1472 році, у податкових книгах. Протягом кількох століть він залишався селом, яке регулярно зазнавало нападів татар. Після чергового нападу у 1578 Радехів не просто спустошили, а знищили вщент. Тогочасні податкові книги так прямо і зазначають: «Радехів – пустий».

Край міста
Край міста

Довгий час містечко належало роду Лящів, а на початку XVIII ст. перейшло у власність графа Вільгельма Міра (в деяких джерелах – Мієра). Магнат обрав Радехів центром своєї латифундії та домігся для містечка магдебурзького права, тож з 1752 року Радехів офіційно отримав статус міста. Тут почали проходити ярмарки, з'явилися нові мешканці, містечко розвивалося і розросталося.

Листівка
Листівка

У 1775 р. син Вільгельма, Юзеф Мір, побудував тут великий палац, ініціював зведення костелу св. Анни (яке зайняло 53 роки і було завершене вже по смерті ініціатора) і переніс до Радехова римо-католицьку парафію.

Палац, 1914
Палац, 1914

Наступним власником Радехова став граф Станіслав Бадені, який був вправним підприємцем і гарним господарем – тож за його часів, а також при його синові, Станіславі-молодшому, місто продовжило розвиватись. Бадені перетворили Радехів на місто-сад, розбивши повсюди газони. Палац вони розширили і перебудували, посадили парк, спорудили оранжерею. На жаль, нині від палацу нічого не лишилося – лишень остов тої оранжереї та залишки мурів.

Скляна оранжерея в парку, 1939
Скляна оранжерея в парку, 1939

З 1887 року у місті з'явився пивзавод, продукція якого була відома по всій Галичині. Цей пивзавод пережив війни і радянські часи, але не витримав буремних 2000-х, тож нині простоює.

Костел
Костел

В 1910 р. за фінансування Станіслава-молодшого Бадені у Радехові з'являється залізниця, що сполучає місто зі Львовом, а в 1928 залізницю продовжили до Луцька. Також завдяки Станіславу Радехів отримує власну електростанцію. Частину власного палацу Бадені віддав під гімназію, а шикарну родинну бібліотеку передав Науковому католицькому інституту в Кракові.

Школа
Школа

В 1912 визначною подією стало відкриття Народного Дому, в стінах якого оселилися громадські організації міста – знаменита «Просвіта», «Сільський господар», народна та промислова школи та ін.

Бібліотека
Бібліотека

Радянське управління в Радехові не прижилося – місцеві партизани неодноразово атакували владу, що викликало лють НКВД-истів і стало причиною численних сутичок.

Задній двір маєтку
Задній двір маєтку

Під час Другої світової війни були зруйновані палац і костел, а в повоєнні роки їх розібрали до фундаментів. Зараз на місці колишнього палацу розташована будівля районної ради, а на місці костелу – поліклініка.

Церква Святого Миколая

Насправді, у Радехові одразу два храми святого Миколая – старий і новий. І стоять вони поруч, доповнюючи і підтримуючи один одного, мов молодший та старший брати.

Стара світлина церкви
Стара світлина церкви

Старий храм – це дерев'яна церква зі столітньою історією. Вона була зведена у 1918 році на місці ще більш давнього храму XVIII ст., який згорів у 1917 році від влучання блискавки. Завдяки коштам Станіслава Бадені та зусиллям греко-католицької громади міста, що лишилася без храму, нову церкву було зведено досить швидко.

Стара та нова церква Святого Миколая
Стара та нова церква Святого Миколая

Протягом 20 років граф Бадені продовжував опікуватися церквою. Під час Другої світової війни храм було пошкоджено і відновлено, а при радянській владі його закрили. Втім, богослужіння таки проводилися – таємно. Вихід з підпілля стався лише в 1990 році.

Старий храм Святого Миколая
Старий храм Святого Миколая

А в 1991 році поруч було закладено фундамент нового храму. Рішення про його зведення було прийняте ще 1939 року, але тоді владу у місті отримали совєти, які прагнули будувати не церкви, а комунізм. Тож ідею нового храму відклали більш ніж на 50 років.

Новий храм Святого Миколая
Новий храм Святого Миколая

Перший камінь нового храму було закладено в 1991 році, а завершилося будівництво в 2004 році, внутрішнє оформлення тривало ще до 2008.

Краєзнавчий музей

Історико-краєзнавчий музей у Радехові з 2004 року розмістився у старій віллі з закопанським дерев'яним ґаночком. Музей має шість залів із понад 2000 експонатів. Тут є і зразки гончарних виробів, і старовинні монети, і інтер'єр селянської хати, навіть макет криївки!

Народний дім

Як ми вже писали вище, Народний дім у Радехові відкрив свої двері у 1912 році і під його дахом співіснували громадські товариства, спортивні дружини, школи та інші корисні інституції. Сьогодні у цій будівлі, стилізованій під замок з баштою, розташована міська бібліотека та відділ РАЦСу.

Народний дім
Народний дім

Синагога

В ХІХ ст. майже третину населення в Радехові складали євреї, тож постала необхідність у зведенні синагоги. Синагогу побудували на початку 1900-х років в центрі міста, неподалік від греко-католицької церкви св. Миколая. Поруч із синагогою була також єврейська школа, в якій за плату навчалися і українці. Сферична стеля синагоги була викладена з цегли півкуполом.

Синагога, 1935
Синагога, 1935

Під час війни будівлю було пошкоджено, ремонт провели в 1970-х. Тоді ж до синагоги добудували додаткові приміщення. Після цього внаслідок ще декількох ремонтів і перебудов синагога зовсім втратила свій первісний вигляд. В радянські часи споруду віддали під комбінат побутових послуг, нині вона належить приватним підприємцям.

Сучасний вигляд синагоги
Сучасний вигляд синагоги

Костел Непорочного зачаття Діви Марії

Цей величний бароковий храм розташований не в самому Радехові а у Лопатині, що за 16 км від міста – проте він вартий того, щоб спеціально навідатися.

Стара світлина костелу
Стара світлина костелу

Перший костел на цьому місці побудували з дерева ще у 1414 році, а в 1772 звели кам’яний храм. Автором проекту мурованої святині став видатний архітектор Бернард Меретин. Костел побудовано у пишному стилі бароко і оздоблено багатими фресками Станіслава Строїнського. В 1936 році фрески було відновлено.

Костел Непорочного зачаття Діви Марії
Костел Непорочного зачаття Діви Марії

Костел був відомим завдяки чудотворній іконі Матері Божої Лопатинської, проте у 1944 році її було вивезено до Польщі.

Панорама костелу
Панорама костелу

За радянської влади костел не працював, а з 1990-х років він знову належить римо-католицькій парафії. В 2005 році розпочато реставрацію храму коштом польської громади.

Оранжерея
Оранжерея

Кажуть, що назва міста Радехів походить від слів «радо ховатися» - мовляв, жителі містечка ховалися від татар. А нам здається, що сьогодні ця назва трактувалася б інакше – тут просто завжди раді гостям!

Бібліотека та школа мистецтв
Бібліотека та школа мистецтв
Мандри